Студентська рада Києва

Студенти-”бюджетники” останнім часом дедалі частіше відчувають проблеми із затримкою виплати стипендій або їх виплатою в неповному обсязі.
Загальним нормативно-правовим актом, який регулює порядок призначення і виплати стипендій є постанова КМУ від 12 липня 2004 р. N 882 (в її нині чинній редакції з чисельними змінами та доповненнями). Згідно цієї постанови, питання пов’язані із призначенням\позбавленням академічних стипендій вирішуються стипендіальними комісіями, які утворюються навчальними закладами. До складу стипендіальної комісії входять керівник навчального закладу, представники фінансових підрозділів, декани факультетів (завідуючі відділеннями), представники профспілкових та самоврядних організацій учнів, студентів, курсантів. Керівник навчального закладу затверджує реєстр осіб, яким призначаються стипендії, виключно за поданням стипендіальної комісії.
Мінімальна стипендія для студентів ВУЗів III-IV рівня акредитації на сьогоднішній день складає 530 грн. на місяць. Для цього, середній бал успішності студента за результатами семестрового контролю повинен складати: 7.00 – 9.99 за дванадцятибальною або 4.00 – 4.99 за п’ятибальною шкалою оцінювання.
Академічна стипендія призначається з першого числа місяця, що настає після закінчення семестрового контролю згідно з навчальним планом, на період до визначення результатів наступного семестрового контролю.
Фінансування стипендій відбувається з Державного бюджету України, де відповідні видатки вважаються “захищеною статтею”, тобто повинні фінансуватися в першу чергу.
У своєму інтерв’ю від 28 січня 2009 року заступник міністра освіти і науки П. Куліков заявив наступне: “Станом на 28 січня 2009 року за всіма програмами у розрізі всіх кодів економічної класифікації видатки по навчальних закладах професійно-технічної освіти та вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації, які фінансуються із Державного бюджету, профінансовані в повному обсязі відповідно до затверджених на січень цього року лімітів асигнувань. Це стосується також заробітної плати і стовідсоткової виплати стипендій”.
Якщо вірити словам заступника міністра, то кошти на виплату стипендій у ВУЗів є. Чому ж не відбуваються виплати – питання до адміністрацій відповідних ВУЗів.
В такому ж дусі висловлюється прем’єр-міністр України Ю.Тимошенко: “Ми виконаємо бюджет в січні і не порушимо жодного зобов’язання ні щодо пільг, ні щодо заробітних плат, ні щодо пенсій, ні щодо стипендій”. За словами прем’єр-міністра, затримка з виплатами можлива всього на три-чотири дні, у зв’язку з необхідністю скоригувати їх з надходженнями до бюджету. /вказати джерело!!!/
Також мають місце непоодинокі випадки, коли гроші надходять на рахунки пластикових карток студентів, проте через фінансові проблеми у банківському секторі, банки прости не поповнюють банкомати готівкою. В такому разі слід звертатись з відповідними заявами до центрального відділення відповідного банку.

П�?ТАННЯ-ВІДПОВІДЬ:
 Чи можуть ВУЗи самостійно зменшити розмір стипендій? – Ні, при виплаті стипендії ВУЗи державної форми власності керуються державними ж нормативно-правовими актами, насамперед постановою КМУ від 12 липня 2004 р. N 882. Зараз встановлена нею мінімальна стипендія становить 530 гривень.
 Чи можуть ВУЗи самостійно збільшити розмір мінімального середнього балу за семестровий контроль? – Ні, ВУЗи державної форми власності власності керуються положеннями про середній бал, встановленими зазначеною вище постановою КМУ N 882, в чинній на сьогодні редакції. Згідно неї середній бал для нарахування мінімальної стипендії становить чотири за п’ятибальною шкалою оцінювання. Проте слід зазначити, що ВУЗи практикують скасування виплат стипендій тим студентам, які мають оцінку три з будь-якого предмету у семестровій атестації за п’ятибальною шкалою оцінювання. Подібне скасування є незаконним.
 То що ж робити звичайним студентам для відстоювання своїх прав у ці нелегкі часи?
Практичні поради:
1. Через ОСС рівня ВУЗу (або, якщо цей ОСС бездіяльний, через будь-яку іншу студентську організацію чи просто ініціативну групу) проводити зустріч із ректором, де ставити питання про усунення порушень прав студентів.
2. Писати звернення на ім’я ректора, зокрема колективні (дотримуючись вимог ЗУ “Про звернення громадян”).
3. Проводити акції протесту, мітинги (у встановленому законом порядку).
4. Звертатись до громадських об’єднань, місцевих депутатів, або СРК.
5. Всіляко піддавати розголосу факт порушення прав студентів.
6. Звертатись із зверненнями до наглядової ради відповідного ВУЗу (для ВУЗів із статусом “національного”), міністерства або відомства, якому підпорядкований вуз, а в крайньому разі – до прокуратури).
7. Подавати до суду.