Студентська рада Києва

«До того часу, коли ми усвідомимо, що на�?і батьки мали рацію, ми вже матимемо своїх дітей, котрі вважатимуть що ми не праві» Невідомий автор

«Ти подивись на неї: пуп стирчить, ночами десь її носить, – ні сорому ні совісті! Та хіба ми були такими? А хлопця того з п’ятого поверху бачила?! Як включить музику вдень, аж голова тріщить!», – ось саме так за усталеним графіком мінімум тричі на день перемивають нам кісточки «о мудрей�?ие» бабуськи під під’їздом. Почув�?и таке хтось із нас ще й гостре словечко у відповідь підкине – от і ще роботи їм на тиждень прибавилось. А той, хто знає про можливості, які надає періодичне використання голови – може й привітатися, ще й як здоров’ячко поспитати, ще й за успіхи дітей та онуків поцікавится – такому бабусі просто ціни не знатимуть. Все – авторитет має�?. Тепер «ночной дозор» до тебе буде мен�? прискіпливим. Все це до того, що те, що думають бабусі з дідусями, таки повністю під на�?им контролем. І якщо нам не подобаються певні стереотипи про нас самих – їх не так вже й важко змінити.
Про те, що «батьки нас не розуміють» вже начебто всім відомо. Але досить ли�?е молоді нахилити голову, як вона одразу запримітить ще один нюанс – виявляється десь під ногами плутається ще й молод�?е покоління. Ми його не помічаємо неспроста, бо самі зараз в полоні стереотипу про те, що вони малі, дурні й куди нам з ними водитися. Проте, почув�?и деякі заявочки з їх уст, я просто не могла на них не прореагувати. Корона з мене не впала, а що з того вий�?ло – читайте розмову з 13-літнім Симоном Радченком:
- Молодь зараз повністю деградує. Візьмемо до прикладу будь-яке суспільство і порівняємо. По-пер�?е, деградація моральна. Погляньмо на те, що було хай навіть на початку минулого століття, і послухайте що говорять зараз у будь-якій підворітні у Києві. Є дуже велика різниця, в основному у висловлюваннях. Також є різниця і в фізичній силі – оскільки людина не використовує все, що їй дано, вона потихеньку слаб�?ає, стає дурні�?ою, мен�? ввічливою. Якщо рані�?е ми прогресували, груби кажучи, від мавп до людей, то зараз цей процес йде повністю навпаки.
- І коли ж ми почали деградувати?
- Я вважаю, з кінця ХІХ століття – з 1886 року.
- Деградують поголовно всі?
- Ні звичайно. Є люди, котрі прагнуть покращити себе й ін�?их. Останніх не факт, що вийде, а от себе цілком можна. І насправді це дуже легко зробити. Треба слідкувати за своїм мовленням, манерами і на повну використовувати свої можливості.
Якщо ви зараз вирячили очі, то у мене тоді ще й скрутилися вуха. Дожилися – яйця починають повчати курей. Але ж, як не крути, а доля правди у тому є! Єдине, що неприємно, що усталені стереотипи мають в основі негативне підґрунтя. Корот�?е, без експертів тут не розібратися – тлумачить Роман Сеник, 22 роки, опановує рівень спеціаліста з практичної психології в університеті імені М. Драгоманова:
- Чому в одного покоління з’являються стереотипии про ін�?е?
- Тому що вони зростали в різних умовах. У одних був телевізор, в ін�?их не було. Які ідеали, такі й діти.
- Як дійти взаєморозуміння?
- Якщо враховувати те, що через одне покоління все повторюється, то треба щоб бабусі й дідусі біль�?е спілкувалися з онуками.
- Чи можливо таке, що покоління не матимуть стереотипів одне про одного одного?
- Звичайно, ні. Кожне покоління живе у свій час. Ми не можемо бути такими ж як на�?і батьки. Ми їх можемо слухатись чи не слухатись, але поки не спробуємо на своїй �?кірі не відмовимось від чогось.
- Молод�?е покоління думає, що ми деградуємо. У них це звідки?
- Від телевізора й Інтернету.
- Коли вони будуть на на�?ому місці, чим вони відрізнятимуться від нас?
- Вони будуть мен�?е рухатись і біль�?е хворіти. Всі емоції передаватимуться в смайликах. В державному мас�?табі продовжиться універсалізація – всі країни будуть кроїтися під один манер.
- А на�?і діти якими будуть?
-Якщо на�?і діти нічого не змінять, то онуки доб’ють планету взагалі.
- З чийого боку має йти ініціатива в боротьбі проти стереотипів?
- Спочатку має висловитись молодь, тоді стар�?і, а третя сторона привести до консенсусу. На даному етапі молодь слід долучати до соціальних робіт, щоб її побачили ще з одного боку.
- Тут молод�?е покоління заявляє, що ми деградуюча молодь – це так?
- Якщо у нього глобальні цілі в житті, то будь-ласка нехай іде й буде президентом. Якщо є такі люди, котрі кажуть, що ми деградуємо, значить вони думають, що вони ліп�?і за нас. Ще може бути, що у нього просто завищена думка про себе.
- Стереотипи можна якось змінити, знищити?
- Все можна підкоректувати, перетворити мінус на плюс. Але певні стереотипи між поколіннями існуватимуть завжди.
Власне, ми знову прий�?ли до того, що все в на�?их руках. І ще доречна не мен�? розумна й занадто відома думка про те, що коли хоче�?, аби поважали тебе, навчись поважати ін�?их. А пер�?ий крок завжди робить той, хто розумні�?ий.
Вікторія БІРЮКОВА