За даними Кеппеля, у андалузиту перетворення відбуваються за дещо вищої температури (1380-1400°); принаймні, відсутність збільшення обсягу при цій температурі дає можливість обійтися без будь-якого попереднього випалу. Так як багаті родовища андалузиту рідкісні і важко доступні, цей матеріал зовсім не застосовується в Європі, і нам не надавалися можливості піддати його експериментальному вивченню.
Перетворення у силіманіту відбуваються при вищій температурі.
Кеппель вказує на температуру 1545°; нами встановлено лише часткове перетворення матеріалу – приблизно 60% після витримки при 1600 ° протягом 2 год. Проводячи уповільнені випали середніх зразків за різних температур, ми змогли вивчити, як змінюється швидкість перетворення різних мінералів залежно від температури.
Як основу для кількісної оцінки ступеня перетворення зразків нами було прийнято питому вагу. Роботу проводили з різними зразками первинних матеріалів, не відбираючи спеціально найчистіші; робилося це з метою отримання безпосередньо застосовних висновків, ніж із систематичного дослідження питання.
До речі, можна помітити, що питома вага силіманітової породи, відібраної при деяких ремонтах, виявилася нижчою у необпалених порід, ніж у обпалених при 1500 °. Збільшення частки нами приписується розкладанню деяких домішок, що були в породі, – слюди, богеміту, лимоніту.
Крім того, нами встановлена деяка залежність між питомою вагою, втратою при прожарюванні та зовнішнім виглядом породи.